Тотожна

Плакала, попід вікнами ходила заглядала чи не вдома після дивного прощання й так до рання Змучилась говорити все на краще і твоє життя пропаще вже нависло наді мною дай спокою Душа розквітає потроху зневіра світлом лікується живиться піснею моя душа поглинає Очі милувалися нечесно прикидалися, що люблять я була твоя потреба ні, не треба досить ошукав мене навмисно твоя інша живописна жити далі вже спроможна я тотожна Душа розквітає потроху зневіра світлом лікується живиться піснею моя душа поглинає Душа розквітає потроху зневіра світлом лікується живиться піснею моя душа наплужив а тепер він журиться