На весіллі дівка плаче

Вітер дує, млина крутить за селом Пшениченьку у коморі помолов Була дівка його гарна до душі І кохалися обоє у житті На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села Вже й дзвіниця стала бити у селі Дзвони кличуть, а душа її в журбі Веде нелюб гарну дівку під вінець А вона все поглядає, де ж милець На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села Ходить козак в чистім полі – душа мре А кохана на подвір'ї сльози ллє За неправду, за розлуку на віку Два серденька розлучились на шляху На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села На весіллі, на весіллі дівка плаче Гіркі сльози ллє вона За нелюбого віддали козака А миленького прогнали із села