Від себе не втечеш, як кіно проминає життя
Кожен з нас грає в ньому, на небі написані ролі
Ніби все в нас гаразд, але рветься на волю душа
І кричить, і благає з тобою нам кращої долі
Так хотілось дорослими стати скоріш і замліть
І покинути батьківську хату у пошуках щастя
Розвела доля всіх моїх друзів на сотні доріг
Так в серцях нашіх дружба живе, неможливо інакше!
Минув час, ми дорослі, зміцнилися наші серця
Наші погляди стали гостріше, а вчинки жорсткіше
Та в душі ми як діти і спогадами марю я
Слово "мама" для нас, як колиска, не має рідніше
Ми, руйнуючи все видували велике життя
І в обіймах були ми у зраді гріху і любові
Ми нічого не чули, не бачили до забуття
Та душа поверталась, співала пісні колискові
Будь собою, у радості, горі,у скруті й біді
Гарним батьком будь, люблячим сином і другом найкращим
Перед богом ти будеш стояти за вчинки свої
Знай, життя не чернетка, минуле не буде інакшим
Про печаль не здавайся, від себе до мрії іди
Хто ти, є ким станеш в житті, все залежить від тебе
Від себе не втечеш, ти залишиш свій слід на землі
Та твій шлях назавжди зберігатиме у вічності небо!
