Котобей (feat. Zapaska)

Скільки зможе стерпіти людина Над собою насмішок — нехай й не зі зла? Я хотів би, щоб вийшла з ладу машина, Що мене колись сюди привезла. Звідки знати я міг, коли їхав уперше, Що здійму хіба страх і сміх у дітей Своїм прізвищем нетутешнім (що дражнитимуть ним мене) — Котобей? Котобей! Котобей! Ха-ха-ха Котобей! Як шкода, за життя коротке, Я місцевим не став й до місцевих не звик. А тепер нема сил боротися, Щоб довести усім, що я один з них. І якби мені стало ще віку, Я б змінити життя своє, звісно, хотів — Прожити простим чоловіком, А не пугалом, що убиває котів. Котобей! Котобей! Ха-ха-ха Котобей! Котобей!