Мамо

Налий мені чаю, мам Так добре, що була ти вдома А пам'ятаєш, як за цим столом Мене сварила за теорему Піфагора А я, як завжди, втикав Робив вигляд, ніби розумію А сам думав тільки про дівчат А сам думав, що все знаю, все вмію А тато на балконі теж бурчав, але ж Ремонтував старенький наш "Маяк" магнітофон А потім перший комп і точка com І школа пролетіла, мов фанера над Дніпром Ти знаєш, мам, я вдячний вам За те, що вірили у мене більше, ніж я сам І сподіваюся, пишаєтесь ви мною Бо вас я буду завжди нести в серці із собою Мамо, мамо! Ти не хвилюйся, я буду писати Мамо, мамо! Там, де я буду, краще помовчати Мамо, мамо! Ти не хвилюйся, я буду писати Мамо, мамо! Там, на війні у нас, краще помовчати Налий щось міцніше, мам Сьогодні можна, хоча і не вечір І вибачаюся, що знов звалив Все на твої міцні, але тендітні, плечі І не питай мене, де буду я Питай мене, чи маю теплі речі я Питай, чи не голодний я на вечір І чи вдягаю шапку в люту холоднечу А татові ти передай, що його син Пішов туди, де світло ділиться на чорне і на біле Де захищаєш, кого любиш від дебіла Де вся земля давно-давно почервоніла Ну-ну, не плач, все добре, я з тобою Я повернуся переможцем після бою І пам'ятай, що виростили ви героя Любов до вас — це моя найсильніша зброя Мамо, мамо! Ти не хвилюйся, я буду писати Мамо, мамо! Там, де я буду, краще помовчати Мамо, мамо! Ти не хвилюйся, я буду писати Мамо, мамо! Там, на війні у нас, краще помовчати (Я буду писати) (Я буду писати) (Я буду писати) (Я буду писати) Мамо, мамо, мамо! Я буду писати Мамо, мамо, мамо! Я буду писати Мамо, мамо, мамо, мамо! Я буду писати Мамо, мамо, мамо, мамо! Я буду писати