Дерево

Слухай, як дерево пускає коріння Всередині тебе, його гілля Вигналось вгору до сонця жилами рук Там, на вершку, біля твого гнізда Виростуть скоро нові міста Вулиці твоїх думок — мощений брук Якби ж то не земне тяжіння В руці птах, а не це каміння Якби ж то не тут, не на цій мілині Ми могли б будувати в собі кораблі Якби ж то-о-о! Дерево в тобі, п'яне від цвіту Тінню заступить пів мого світу Від всевидючого ока, крикливого сонця М-м-м, весни у тобі, відживши свій вік Сточать з очей березовий сік Не ховай свого лиця Якби ж то не земне тяжіння В руці птах, а не це каміння Якби ж то не тут, не на цій мілині Ми могли б будувати в собі кораблі Якби ж то-о-о! Якби ж то-о Якби ж то-о Якби ж то-о-о Го-о-о-го-о-о-о, га-а-а