Бути тобою

Розбитими колінами вівпершись об асфальт Повільно сходить сонце із перших шпальт Ловлю оком, точніше його краєм Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці Твої руки... із них проростають квіти Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки Бути тобою Чи жити в своє? Якщо в самоті моїй щось таки є... Якщо в самоті моїй щось таки є... Неперекладене в мені у скло твоїх очей Кричить-жбурляє: "Не ставайте рабами людей!" На коліна трави лягає тінню день Щоб долистати-доспівати свою "Книгу пісень" Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці Твої руки із них проростають квіти Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки Бути тобою Чи жити в своє? Якщо в самоті моїй щось таки є... Якщо в самоті моїй щось таки є...