Я не спав шість ночей, Руки стерпли від болю,
А в думках лиш на мить Вириваюсь на волю...
Я забув про брехню, Про чиюсь бездіяльність,
Знову град прилетів, Повернув у реальність...
Третю зиму вогню Нам війна гарантує,
На своєму шляху Все безжально руйнує...
А я мовчки роблю Те, що маю робити, Бо це наша земля!
Моїм дітям тут жити!
: Я не втомився!
Сили я маю! | Я ворогів у твій дім не пускаю! | Наче два різні світи,
| Я не втомився, а ти?. | (2) Я не спав шість ночей,
А думки полетіли До дітей, що для нас Обереги зробили, До жінок,
що в молитві Проплакали очі,
І за стукіт сердець, Що в надії тріпочуть.
В когось щастя в грошах,
Хтось мільярди складає, А хтось все віддає До краплинки, до краю...
Біль війна принесла Та навчила любити...
Не втомився!
Не час!
Моїм дітям тут жити!
. (2) Наче два різні світи, Я не втомився, а ти?.
