Потворні привиди зі мною говорять
Я не бачу жодних приводів
Налякати німоту
Мій човен невидимий
В вашому морі
Ми давно на дні, тож видихни
Тут як під паркетом ртуть
Вогонь раптово догорів
Люди замерзли
Люди лаяли на ноути
В одязі заснули знов
Ти малюєш донорів
Зламаним пензлем
Ти одна, збоку хтось один
Час завмер і десь колібрі засинає
Сном
Солодким, наче кров
На вустах твоїх знов
Непомітно ніч минає
Знов
Ти щиро, як ніхто
Повіриш у любов
Та зранку її знов немає
Все по колу, цей день ніби наколений на спині
Та от нудота повернулась, шкода, я якраз поїв
Ох ці люди, класно їм, дома хліб та масло є
Перехожі мене ненавидять, шановні, навзаєм
Я бачу космос, це не від трави
На небі сотні маленьких шпарин, по яких вітер виє
Прислухайся, прожуй це і потім спробуй проковтнути
Мій велосипед літає, а, хочеш прокатнутись?
Пару кілометрів від галактики є тихе місце
Там метелики пахнуть вином і он та сама істина
Переді мною без одягу, кличе під ковдру
І дороги назад вже нема, ніби пробили контур
На землі ті самі бетонні ліси та з димом труби
В Макдональдсах трупи, в маршрутках трупи, в бурсах трупи
Ти біжиш сама від себе так, шо аж наздоганяєш
Повітря пахне Новопаситом і колібрі засинає
(Заси-засинає)
Сном
Солодким, наче кров
На вустах твоїх знов
Непомітно ніч минає
Знов
Ти щиро, як ніхто
Повіриш у любов
Та зранку її знов немає
