Її осло манило

Як прийшла до мене Леся В "Вернісаж" на Узвозі Її сукня пахла лісом Чорним, як її коси І я пам'ятаю й жалію і досі Як нудився і позіхав І Гайдеґґера їй цитував І тому Леся тікала від мене знов Їй не хотілось зі мною буть І тому Леся тікала від мене знов Їй не хотілось зі мною буть Її Осло манило дикими хвилями І Мунка цілунками Як маленькій дитині, фіорди їй блимали Крижин візерунками І тому Леся тікала, на ровері гнала Не знала, де дім знайде Ніч минала, доріг не питала А їхала далі І на тих фоточках вона з джентльменами красивими Вино п'є, сміється, а за нею вода Плеще й гойда човнами синіми Каскадами ллється І тому Леся тікала І тому Леся тікала Бо її Осло манило дикими хвилями І Мунка цілунками Як маленькій дитині, фіорди їй блимали Крижин візерунками Її Осло манило Її Осло манило