Ніч, накрила землю тихим сном
І, вогні землі з очей зникають
Голос, тиші чути за бортом
Марева, безодні не дрімають
Мрія, мов зоря, що не згасає
Кличе, в далі манить, в океан
Десь, далеко там де синь зникає
Я, знайду фортуни талісман
А піді мною океан!
Такий широкий і безмежний — мов саме життя!
І десь далеко та зоря, що не згасає
А тільки світить і палає кораблям, що йдуть у синю даль!
Хвилі, високі знову в океані
І, знімають шовкові вітрила
Я, стою й дивлюся як в тумані
Чайки, у воді купають крила
А піді мною океан!
Такий широкий і безмежний — мов саме життя!
І десь далеко та зоря, що не згасає
А тільки світить і палає кораблям, що йдуть у синю даль!
А піді мною океан!
Такий широкий і безмежний — мов саме життя!
І десь далеко та зоря, що не згасає
А тільки світить і палає кораблям, що йдуть у синю даль!
