Ой, жаль, жаль

Копав-копав криниченьку неділеньку – дві Любив козак дівчиноньку людям – не собі Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! А вже з тої криниченьки орли воду п'ють А вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Один веде за рученьку, другий – за рукав Третій стоїть, гірко плаче: любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Копав-копав криниченьку неділеньку – дві Любив козак дівчиноньку людям – не собі Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде! Ой, жаль, жаль її люди візьмуть Її люди візьмуть, її люди, моя не буде!