Є у мене кум Іван, а у нього жінка
Гарна-гарна молодиця, справжня українка
Як Іван в рай-центр їде, я її пильную
Поратись допомагаю, буває ночую
Тільки Ваня за ворота, я бігом до Гані
А вона мене чекає, вже сидить у ванні
Погуляєм кумцю, погуляєм любцю
Погуляємо у двох сивая голубцю
Погуляєм кумцю, погуляєм любцю
Погуляємо у двох сивая голубцю
Приступаєм до роботи, починаю порать
Так я люблю ето дело, шо не можу встоять
Порались у двох до ночі, вже не має сили
Потовкли усю солому, глину замісили
Раптом двері відчинились, як же я злякався
Стоїть кум мій на порозі — "де ж ти Ваня взявся?"
Ой тікаєм кумцю, ой тікаєм любцю
Ой тікаємо у двох сивая голубцю
Ой тікаєм кумцю, ой тікаєм любцю
Ой тікаємо у двох сивая голубцю
Бігав Ваня із косою довго так за мною
Поки бідний не зтомився, плюнув та й до дому
Більше я не появлявся у куми у Гані
Бо лежав би я в труні, а не на дивані
Чесне слово більш не буду, я куму глядіти
Бо з такої чудасії, ще візьмуться діти
Прощавай же кумцю, прощавай же любцю
Прощавай же ти моя сивая голубцю
Прощавай же кумцю, прощавай же любцю
Прощавай же ти моя сивая голубцю
Прощавай же кумцю, прощавай же любцю
Прощавай же ти моя сивая голубцю
Прощавай же кумцю, прощавай же любцю
Прощавай же ти моя сивая голубцю
