Зійде сонце красне,
Родиться новий день.
Піде ніч в своє царство,
Закує зозуля - знову світ оживе.
Хай летить долиною
Хвиля моїх пісень,
Хай несе мою думу
Про козацькою долю,
Про хоробрую славную волю.
Поле маками вкрите,
Зорі мовчать ясні.
Трави росою вмиті.
Розкажи, місяченьку, про думки голосні.
Літнім ніжнім вітром
Зникне моя печаль.
Десь річка ховає
Моє тіло і душу,
Срібне світло і біль у очах.
Ой петрівняя зозуленько,
Та й не куй рано-рано по діброві.
Не буди мене молодої,
Не буди мене молодої,
Не буди мене молодої,
Не буди мене.
