Тобі я не суддя, який не зна жалю
Тебе любив, любив і, може, ще люблю
Та не моя вина, ой, не моя вина
Що нас обман обвив, як чорна пелена
Як чорна пелена
Болить, болить душа, ну, що сказати, що зробити нині нам?
Мені ти не чужа, але я гордість за утіху не віддам
А дощ, неначе плач, дощить на серці та клекоче буревій
Прости мені, пробач, що ти вже не моя і я уже не твій!
Я не господар твій, таких не маю прав
А грішний лише тим, що так тебе кохав
Чому мою любов не зрозуміла ти?
Ти вільна птаха вже, лети собі, лети
Лети собі, лети
Болить, болить душа, ну, що сказати, що зробити нині нам?
Мені ти не чужа, але я гордість за утіху не віддам
А дощ, неначе плач, дощить на серці та клекоче буревій
Прости мені, пробач, що ти вже не моя і я уже не твій!
Тобі я не суддя, який не зна жалю
Тебе любив, любив, і, може, ще люблю
