Так склалось

Ми так вже довго разом, шо чисто стаєм далекими Єдине, шо об'єднує тепер — лиш пости з треками Качали людей так, наче фільми із трекеру Хотілось більші зали, більше слави, більшу кількість рук Та роки йдуть, нас час стесав, наче дорога форси Десятки років в цьом гавні крутитися непросто Я на всі сто був впевненим завжди у наших силах Вірним залишався тільки білим північним горилам У серці Варва, VRC, та вам не зрозуміти Шо це саме там ми научились так от дико гоцать Саме там клипався стиль і залишились всі ті Кого так і не прийняв Київ, сука, Big City Life не поповняється уже давно Скажи, коли дзвонив кентам спитати просто як воно Німе кіно це все, а ми лиш граєм саундтреком Та якось не виходить міксувати дружбу з репом (Це... ц... це, сука, Північ) Міксувати дружбу з репом (Зага... за... загартований роками) Із тих камнів, що в нас летіли, вдалось збудувать фортецю Пальців рук не досить, щоб назвати всіх, хто у ній мешкав Білий дім для своїх гудів тупо з дня у день Бля, це, по ходу, флешбек, шо там неслося — це жесть Не студія, а треш-хата, пишем трек — закрить єбала Перша Сонька біля дивана, поряд стіл, а на ньому журнали За вікном майоріла мусарка, на вікні хтось напалював банку Карти, відоси, банка за банкой, потім фрістайли про адіки-найки По одному камню ми її і розтягли Те, що довго пандували, чим по суті й були ми Ніщо не вічне, та здавалось, що це точно не про нас Філософія проста — сота помилка із ста Радує те, що на місці ще фундамент І він досі той самий, загартований роками Сімнадцять, 6 і два нулі — на рідном місті акцент Горил насправді не три, пам'ятайте про це Знаєш, все було по-інакшому тоді Коли в колі своїх відчував себе своїм Коли було багато репу, а не накроти Десь там, у VRC, де зароджувався стиль Де було все по фану, і кожен робив, шо міг Рамси, концерти, студія — ділили все на всіх Об'єднані бітом і мрієй бути на плакатах Та житуха всі ті плани просто так послала нахуй Так склалось, шо усі розбіглись по своїх кутках Тепер всі оті двіжі залишились в спогадах Кожен сам обрав свій шлях — хтось на низ, а хтось на гору (на гору) Когось тупо попаяло, хтось звалив аж за бугор І тому бачимося рідко, спільного майже нема (майже нема) З дванадцяти тіпів у грі лишилось три тіпа (три тіпа) Наврядчи міг би уявить, що буде все отак от Та чомусь не забуваю, звідки все взяло початок (Пам'ятайте про це... ц... це... це... це... це) Звідки все взяло початок (Па... па... па... пам'ятайте про... про... про це... це)