Сам знаєш, як зараз з ліхтарями – темно, хоч
Виколи, наколи, підріж і відскоч
Він йшов переді мною, мабуть, по дорозі нам
Неначе хворий, злий, до того ж і п'яний
Його хитало, я тримався осторонь
Сам знаєш, якой буває часом Оболонь
Він щось кричав і ледве себе ніс
Доживав останні дні різдвяний піст
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я і як моє ім'я?
Ми йшли. Крутилася Земля
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я і як моє ім'я?
Ми йшли. Крутилася Земля
У вікнах допивали перед тим, як знову йти
Сам знаєш, ллється як, коли нема мети
Він спотикався, падав, підіймався і курив
І то кричав, то спокійно говорив
Я заспокоював себе, що я – не такий, як він
Що міру знаю, відчуваю весь гемоглобін
Я тримав дистанцію, він ледь тримався на ногах
Нічого не лишалось, як іти по його слідах
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я і як моє ім'я?
Ми йшли. Крутилася Земля
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я і як моє ім'я?
Ми йшли. Крутилася Земля
Він шкандибав попереду, як індіанець Джо
Якого вдарили по голові, а далі шо?
Сам знаєш - мій під'їзд там трохи вбік
Він раптом зник. І я ледь не побіг
Полегшало відразу, залишився я один
Відчинивши двері, так захотілось жити
У голові кружляло - не вийшло зрозуміти
Що врешті замовчала моя різдвяна тінь
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я? А? Нахуя їм я?
Нахуя я і як моє ім'я?
Ми йшли. Крутилася Земля
