Зграя

І не злічити те, що промайнуло Й мене навіть не торкнуло Я знаю, як схопити Те, що вже давно з тобою І не стать при цьом святою! Чи обирати, що хочуть вони Відплисти, бо є свої човни Марнувати життя або вклинитись в бійку уже, адже Не знаєш, не знаєш Як не буть у зграї й хто тебе сховає Від твого ж: "Мовчіть, живу як відчуваю!" Бачив Бог, як ми хотіли буть щасливими на цій землі А от змогли чи ні? Мене сон не бере Коли думаю, що тре Аби стати, ким хотіла Мож, до біса й полетіла? Мене сон не бере Коли думаю, що тре Аби стати, ким хотів Зграю кинув й полетів Я пам'ятаю гамір за стіною І сонце над головою Мені кортіло стати сильною без бою Я була слабкою Ти віриш чи ні? Мрія твоя на згрубілому тлі На Гімалайській височині Якщо ти чека аби сумнів зотлів Зграя також чекає Коли приходить – людей не питає Хто же їй скаже, що тебе немає? Ти, звичайно Не знаєш, не знаєш Як не буть у зграї й хто тебе сховає Від твого ж: "Мовчіть, живу як відчуваю!" Бачив бог, як ми хотіли буть щасливими на цій землі На цій землі... А от змогли чи ні? Не знаєш, не знаєш Як не буть у зграї й хто тебе сховає Від твого ж: "Мовчіть, живу як відчуваю!" Бачив бог, як ми хотіли буть щасливими на цій землі А от змогли чи ні, а? Мене сон не бере Коли думаю, що тре Аби стати, ким хотіла Мож, до біса й полетіла? Мене сон не бере Коли думаю, що тре Аби стати, ким хотів Зграю кинув й полетів! Не знаєш, не знаєш Як не буть у зграї Аби стати, ким хотіла Мож, до біса й полетіла? Не знаєш, не знаєш Як не буть у зграї Аби стати, ким хотів Зграю кинув й полетів