Все на світі забирай
Спільні рани вороши
Не сказала прощавай
А просила залиши
Ти в моїх дівочих мріях
Набирався як печаль
Я у сльози тебе виллю
Може так ти потечеш
Доторкнись до мого лиця
Бачиш очі — острови
Набери мені по вінця
Повний келих Сон-трави
Я у спогади із нами заглядатиму щодня
Між реальністю і снами
Схожий ти на забуття
По забутим стежкам
веде ріка
Неможливо звернути
Не знаючи
Давнину приручи
І нове пізнай
Я за долю йому вклоняюся
Може знає
Може думає про мене
Ще чекає
Може я йому не треба
Може знає
Про що я думаю
Може знає
Про що я думаю
