Ми міцно тримались за руки
Шукаючи в тиші звуки
Шукаючи рух у буквах
На круглому столику з бука
В плафонах холонули лампи
Кіт грів батареєю лапи
Нас гріла всередині грапа
Боже, як я сюди втрапив
Із вікон попадали штори
А потім попадали шори
А стіни змінили простори
Звучить як абсурд, але сорі
І стало не темно, а світло
І світло таке, ніби літо
Хоча навіть більше як квітень
Квітень занурений в бітер
Надутий як зірвана груша
Наш медіум мовив, я змушую
Аби ці загублені душі
Назад віднайшли свою сушу
Ти, та що хотіла співати
Ти, та що сумуєш за татом
Ти, та що у розуму в латах
Знов поверніться назад і
По шкірі побігли мурашки
Так, ніби хтось дав їй відмашку
Влетіла в компанію нашу
Ультрамаринова пташка
Усе, що було потім з нами
Пригадую мов у тумані
Реальність злилася зі снами
І я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до тями (іншим)
Я повернувся до-
