Я в своїй країні
На своїй землі
Пишу промову
Я в страшній руїні
В темній неволі
Пишу промову про ті часи
Коли-ли-ли
Усі ми жили-ли
Без думки про жахи
В безмежній людности
Коли-ли-ли
Усі ми жили-ли
Всі думки про жахи
Тепер в реальности
І все, що є в мені
Лише мої страхи
Народжені в пітьмі
Невпинії жахи
В думках лиш спогади
Стрімкі як ті ріки
Лишились назавжди
В промові навіки
Сенс стає незримий
Вже час спливає
Кричу я знову
Мій позасвідомий
Біль дотліває
Кричу я знову про ті часи
Коли-ли-ли
Усі ми жили-ли
Без думки про жахи
В безмежній людности
Коли-ли-ли
Усі ми жили-ли
Всі думки про жахи
Тепер в реальности
І все, що є в мені
Лише мої страхи
Народжені в пітьмі
Невпинії жахи
В думках лиш спогади
Стрімкі як ті ріки
Лишились назавжди
В промові навіки
І все, що є в мені
(Думки, думки, в промові думки)
Лише мої страхи
(Думки, думки, в промові думки)
Народжені в пітьмі
(Думки, думки, в промові думки)
Невпинії жахи
(Думки, думки, в промові думки)
В думках лиш спогади
(Думки, думки, в промові думки)
Стрімкі як ті ріки
(Думки, думки, в промові думки)
Лишились назавжди
(Думки, думки, в промові думки)
В промові навіки
(Думки, думки, в промові думки)
(Думки...)
Я в своїй країні
На своїй землі
Пишу промову
