Хай там що, хай там як, мій патлатий чувак
Сподіваюсь на те, щоб без стуку відчиняться двері
І наповниться дім знову сміхом твоїм
І покажеш мені свої нові пісні на папері
Ми пройшли сто доріг і пройшли б ще немало
Але доля сценарій такий написала
Де у кожного роль і свої мізансцени
Це життя чи кіно? Я заплутався, де ми
Та таке відчуття, що ти поруч зі мною
Що то було кіно і нема того болю
Я на фото читаю по твоєї очах
"Привіт, чувак"
І таке відчуття, що ти поруч зі мною
Що то було кіно і нема того болю
І на фото читаю по твоєї очах
"Привіт, чувак"
Я десь тут — ти десь там, мій патлатий чувак
Відчуваю, що ти бачиш все і про все точно знаєш
І здається мені, що не тільки у сні
Білим птахом з небес ти на землю до нас прилітаєш
Знаєш, ті сто доріг — то є зовсім немало
Але доля таке нам життя написала
Кожен має ту роль, має ті мізансцени
Бо життя як кіно: ми заплутались (де ми?)
Та таке відчуття, що ти поруч зі мною
Що то було кіно і нема того болю
І на фото читаю по твоєї очах
"Привіт, чувак"
І таке відчуття, що ти поруч зі мною
Що то було кіно і нема того болю
І на фото читаю по твоєї очах
"Привіт, чувак"
