Пряжа (feat. svov)

В пошуках балансу. 23й рік Нема що сказати? Помовчи, послухай Повільно, без напрягу пливе думок потік Два тіпа падають тобі на вуха Як за розкладом, сука — в скроню цвяха! Голова бідолаха. На холодну плаху кладу невдаху Якого дідька це відбувається знову і знову? Проблеми всі від голови і нервів, полюбому Люди так кажуть. А я й не заперечу нічим Сиджу мовчки, один по-вовчи, вдихаючи дим Музика виручає дуже. Якби не вона Не знаю, ким би і де би я був і чия тому вина? Ніяк не можу в'їхати, то я стою, чи світ навколо? Дуже повільно стікають цифри світлофора Я ніби замкнений між двох навушників своїх — Замок для чужих. Нервовий сміх закутий в гріх Є кілька людей, заради яких готовий гребти Через високі хребти, щоб ліки для ран знайти Якщо і ти маєш таких, то я радий за тебе! Вони на связі всю дорогу, а більше й не треба Отак ідеш по вулиці, тане сніг на обличчі І здається, що ось-ось тебе хтось покличе А насправді, всім похуй. Хто б ти не був і де То твоя уява малює, пряжу з думок пряде Голову не опускаю. На серці лід. Як Кай я і камінь Сліди зима замітає. Я каюсь До Бога звертаюсь щоночі, як раниить бодай хтось (на похуях) Світ за очі туманні Не рай тут. Не сам і сам — дві сторони медалі, знай це (знаю) Недбало в ломбарди. Матерії мало Набрався невдаха! І ще одне "завтра" До чортиків, як же дістало! Куди ви пропали? Ви всі як знали! Кляті виродки! Знову до долу. І На папір лаюсь Він більше знає. Божевільний кажуть, поза очі в'яжуть Як терези до плазми екрану Чорнил кольором тануть Пропаганда. Ті самі канали Знову самому. Бетонні коробки В Холодну і мокру. Погода — ні до чого Від думок в голові тону. Голодний і морок Ідіот Оскар дістав. Ваші вірші з лікарень Я часто марив і про Почуття Буревій на душі і шквали. А чого ви чекали? З дурки літературу просувають роками Я в душі змиваю все те, чим так давно марю — Далеко не Авель Отак ідеш по вулиці, тане сніг на обличчі І здається, що ось-ось тебе хтось покличе А насправді, всім похуй. Хто б ти не був і де То твоя уява малює, пряжу з думок пряде Як почалось, так і закінчилось, йопта! Keeroo, svov — Франик