Я лелелеле ледве відчуваю що живий
Та Мамо нема сил, нема сил, нема сил, нема сил дійти
Я лелелеле ледве відчуваю що живий
Та Мамо нема сил, нема сил, нема сил, нема сил дійти
Друже, всі передбачення тліють під сонцем
Думки частіше походять на сповідь
Палке кохання що вистрибує в хитке віконце
Із середини руйнує повний божевілля повінь
Я шукаю в павутинні слова
Та не в силах слова ті промовити
Моя доля, як чорна вдова
Не вбиває мене щоб зневолити
Брунатний колір світанку в пустелі
Прихисток душ які стали сторонніми
Я наодинці в пустому тунелі
В якому віра та надія це пароніми
Я лелелеле ледве відчуваю що живий
Та Мамо нема сил, нема сил, нема сил, нема сил дійти
Я лелелеле ледве відчуваю що живий
Та Мамо нема сил, нема сил, нема сил, нема сил дійти
Нерви напружені до краю, та я ніби звик
Я тремтячими руками шукаю сірник
Де знайти тепла посеред зими?
Наче я не пам'ятаю як це бачити сни
Я ледве живий але вільний як птах
Я ледве живий в загублених вітрах
Я ледве живий в незнайомих містах
Втрачені слова на холодних вустах
Мої почуття знепритомніли
Замість слів пусті повідомлення
Моє місто в полоні полумя
Бачу світ що хворий та зломлений
Я лелелеле ледве відчуваю що живий
Та Мамо нема сил, нема сил, нема сил, нема сил дійти
Я лелелеле ледве відчуваю що живий
Та Мамо нема сил, нема сил, нема сил, нема сил дійти
