Втома тисне до дивану
Сил нема сказати слово
Все розкидано по хаті
Час тікає мимоволі
Нерозбірливі ті фрази
Не згадаю вже ніколи
Правда чи не правда
Не цікавить вже нікого
Я даремно парюсь про те що сталось помиляються всі
Думки нав'язливі гріють шию хочуть кисень лиш перекрить
Зводять з розуму підливають масло у вогонь
Погляд з осудом в дзеркалі стоїть переді мною
Просто вдарив із кулака
З собою вже не владах
Кров струмком тече по рукам
Знаю достатньо вже набрехав
Ааа, не знав що буде так паршиво
Я просто лиш хотів як краще
Але сталося, як завжди
Але сталося, як завжди
Я просто лиш хотів як краще
Лиши хотів на краще
Валізи повні брехні
Нас так тягн ніби магніт
Місто запалило вогні
Хочу побути на самоті
Вокзал кипить в метушні
В галереї фото твої
Стираю всі одне за одним
Завтра не згадаю хто ти
Валізи повні брехні
Нас так тягн ніби магніт
Місто запалило вогні
Хочу побути на самоті
Вокзал кипить в метушні
В галереї фото твої
Стираю всі одне за одним
Завтра не згадаю хто ти
Валізи повні брехні
Нас так тягн ніби магніт
Місто запалило вогні
Хочу побути на самоті
Вокзал кипить в метушні
В галереї фото твої
Зтераю всі одне за одним
Завтра не згадаю хто ти
