Капкани

Постійно обираю кохати Постійно потрапляю в капкани По ночах в думках я блукаю Під ранок десь засинаю Частіше самотній буваю, Складаю висновки, знаю, Маю віру, але не чекаю Що зміниться щось, і тікаю. Вірю у це, окуляри знімаю, В руках себе в ту мить шалено тримаю У думки свої вічно з головою поринаю, Відповідь десь постійно шукаю До стану такого по трохи звикаю Намагаюсь цінувати, що вже тут маю Якщо вийде чудо, то все не дарма Якщо вийде марно, сторіс сумна Серце кричить: "Ти довірся" Мозок так само боїться Рішення буде останнє Питання лише у коханні Сенс полягає в мовчанні, Відповідь... розчарування... Досвід, загалом, не зайвий Потрібно рухатись далі Серце кричить: "Ти довірся" Мозок так само боїться Рішення буде останнє Питання лише у коханні Сенс полягає в мовчанні, Відповідь... розчарування... Досвід, загалом, не зайвий Потрібно рухатись далі Останній подих вустами Стискаю тебе я руками Обійми зараз востаннє Пробач лунає сльозами Твій погляд каже багато Намагались з тобою завзято Розум складає надію, Пам'ятаємо про ту ми подію. Кінець, на справді, правдивий, Цікавий такий і мрійливий Прірва між нами велика, Дія твоя була лиха Знову стрибаю на гойдалку Кохання для мене - це переживання Постійно знаходжусь у просторі В якому лише тільки сподівання Постійно присутня тут похибка В якій сенсу дуже багато, Постійно припускаю я помилку Від якої розбитий і втомлений. Сумніваюсь, боюся, ховаюсь Про себе взагалі забуваю Прийняти себе зараз тяжко Не думав, що так буде важко. Серце кричить: "Ти довірся" Мозок так само боїться Рішення буде останнє Питання лише у коханні Сенс полягає в мовчанні, Відповідь... розчарування... Досвід, загалом, не зайвий Потрібно рухатись далі Серце кричить: "Ти довірся" Мозок так само боїться Рішення буде останнє Питання лише у коханні Сенс полягає в мовчанні, Відповідь... розчарування... Досвід, загалом, не зайвий Потрібно рухатись далі