Коли твоя земля в війні
Коли до ранку, як до раю
Ми назавжди у цій весні
Де навіть птахи не співають
Де проводжали на вокзал
Без слів, молитвами німими
Туди, де оживав метал
Там, де ховають молодими
Коли твоя земля в війні
Коли твоя земля в війні
Слова вартують зовсім мало
Дитячим криком уві сні
Ніч обірвало, світ обірвало
Слова завжди будуть не ті
Слова нічого вже не значать
Та проклянуть усі святі
Тих, що забудуть і пробачать!
Коли твоя земля в війні
Коли твоя земля в війні
Коли брати твої — солдати
Нам не згоріти в цім вогні
Нам треба жити, щоб пам'ятати
Тих, хто назавжди в тій весні
Лишились вічно молодими
І не віддали нас війні
І залишили нас живими
Тих, хто назавжди в тій весні
