Ніч — повія дурна. Відблиском дня
Диким вереском снів прокотилась луна
Втопилася в небі, горіла туманом
Свій сором закривши відвертим обманом
Ніч іде, ніч іде, ніч іде
Ніч — повія дурна. Я один, ти одна
Ти тікаєш від себе. Тебе дома нема
Ти боїшся відчути, що не зможеш забути
Те, чого не здійснилось і тобі не судилось
Ніч іде, ніч іде, ніч іде
Ніч — повія дурна. Повні душі багна
Десь у закутках совісті спасу нема
Поміж гострих кутів і пустих почуттів
Там ховається сором, з'являється гнів
Ніч іде, ніч іде, ніч іде
Поміж гострих кутів і пустих почуттів
Там ховається сором, з'являється гнів
Ніч іде, ніч іде, а ніч іде
