Скло

М-м-м Я — сумні самотні руїни В долоні долі тьмяні світлини Комом у горлі биті цеглини Тіні провини в тілі навильот Ти — вдаєш із себе дитину Гине той хто на це полине На люди граєш внутрішній безлад В погляді маєш сховане лезо Ми познайомились у дивний період мого життя Переконані, що почуття — то до смутку Та зараз сусіди біжать по укриттях Ми — щось на кшталт дикої помилки, на їх думку Схоже перехожим не повезло — Їм на голови з твого поверху сиплеться скло Ми живі, немов би долі назло І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло Туш, помаду — фарби всі розвезло Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло Хоч на вулиці давно вже світло Нею падає, падає, пада-, падає скло М-м-м Це не схоже, на чиюсь думку На нормальні, чемні стосунки Із зухвалістю пограбунку Ти смієшся, та жуєш гумку Зустрічаю віддзеркалення сонця в твоїх очах — В ньому плескаються знайомі дияволята І щось в мене не добре передчуття Що сусідам саме зараз настав час встати Схоже перехожим не повезло — Їм на голови з твого поверху сиплеться скло Ми живі, немов би долі назло І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло Туш, помаду — фарби всі розвезло Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло Хоч на вулиці давно вже світло Нею падає, падає, пада-, падає скло Ти цілуєш мене повільно Я стискаю твої долоні Ледь-ледь дихали напередодні Бо за скільки — тепер ми голодні Всі твої слова — вони гострі По живому й прямо у серце Певно, ти — мій контрольний постріл Ось і час для титрів, здається Схоже перехожим не повезло — Їм на голови з твого поверху сиплеться скло Ми живі, немов би долі назло І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло Туш, помаду — фарби всі розвезло Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло Хоч на вулиці давно вже світло Нею падає, падає, пада-, падає скло