Коли він вдихає, десь з'являється світло
А тоді й небокрай покриває вітром
Мандрує світами, летить очима
Де він тепер? Куди несуть його крила?
Де б не спинився, в долоні ватра
Щоб стати до бою за своє завтра
Знімає демонів з перехожих
Тільки, на жаль, із себе не може
І знов усміхнеться лише очима
Підхопить зітхання до себе на крила
Він простір ламає, та біль стирає
Тихо втрачає та набуває
Враз він зупиниться на вершині
Стрибне. Затримається. Полине
Сумніви впевнено подолає
Куди тепер? Куди забажає
Знову на повну розправить крила
До мрії направить свої вітрила
За нас із тобою піде до бою
Життям ризикне за нас із тобою
І знов усміхнеться лише очима
Підхопить зітхання до себе на крила
Він простір ламає, та біль стирає
Тихо втрачає та набуває
Де б не спинився, в долоні ватра
Щоб стати до бою за своє завтра
Знімає демонів з перехожих
Тільки, на жаль, із себе не може
І знов усміхнеться лише очима
Підхопить зітхання до себе на крила
Він простір ламає, та біль стирає
Тихо втрачає та набуває
