Антракт (feat. OTOY)

Мені не тісно в моїх чотирьох стінах Моє серце повішане на цвях, почуття в руїнах І я з радістю проходжу яму шо інші назвали б крах Давлю в собі свій страх, бо сенс життя емоція нетлінна В мене кисла міна і насупив сильно низько брови Мені шкода що зробив я боляче хоч навіть і без крові Залишаю тіло на одинці щоб пройшло само цей шлях любові Я, люблю почувати себе ніби птах Як дали б подивитися на горизонт Я точно би туди злітав В мене є мета і на шляху до неї я залишусь сам Лиш не питай Чому так весело веду себе я наодинці Чого сховав я у своїй пандори скринці Чого мовчу коли вітаєшся зі мною на зупинці Чого розвішав злісні тексти біля ліжка прям на бильцях Викину з вікна почуття добра Шоби не хитался від щастя голова Телефон в антракт, я піду подумати Сяду на дивані і стіни поближче зсуну всі