Досить дивно дивитися в порожнє скло
Помічати, що тобі, насправді, уже все одно
Бути самому чи з кимось, будувати ілюзії
Чи вже просто змиритись
Що ти такий самий як усі, як їх більшість
Але можеш продовжити змагатись із цим
Не миритись
Сподіваюсь, в кінці щось вийде
Сподіваюсь, я прийду не останній
І кожний день все згорає до тла
Та від пожежі немає тепла
Візьми мою руку, я проведу тебе
До світла
Або залишайся тут, у нас інший з тобою маршрут
Бувай не пиши, не дзвони, не сумуй
Забудь
Всі надії, сподівання можеш скласти в рюкзак
С кожним днем сильніше відчуваєш
Тобі вже ніяк, тобі вже ніяк, тобі вже ніяк
Розклади на столі усі свої слабкості
Знайди тих, хто розділить їх в горі і радості
В горі і радості
І кожний день все згорає до тла
Та від пожежі немає тепла
Візьми мою руку, я проведу тебе
До світла
Або залишайся тут, у нас інший з тобою маршрут
Бувай не пиши, не дзвони, не сумуй
Забудь
