Я ж казала тобі, що не зможу без моря
Я тікала від тебе на темнії схили
Я тобі натякала про те, що нас троє
Ти і море, мої обгорілі вітрила
Я змінилась. Інакше цей світ не пізнаєш
І свобода п'янить, як уперше твій дотик
Ну а ти не міняєшся, ти не зникаєш
Я торкаюсь води, затамовую подих
І питаю себе: чи я ще відчуваю?
Що тримає мене на холодній землі?
Я побачила очі твої — і вже знаю
Що ти палиш останні мої кораблі
