Чути в полі сміх
Квіти на весні
Солов'їний спів
Як безкраї ці лани
Чути голоси
Стільки має сил
Скільки його питали
Україну не даси
Синіми фарбами небо
Проміня сонця тепло
Все на очах, те, що треба
Верби та рідне село
Степи, всі гори та море
Запам'ятаю навік
Діти, що в рідних долонях
Жінка, її чоловік
Птах летів, що на сході, зараз не гомонить
Дітлахи, що у дома не бачили води
Сльози впали, за те, скільки втрачено родин
Ми не звали нікого, але маєм зупинить
Чути в полі сміх
Квіти на весні
Солов'їний спів
Як безкраї ці лани
Чути голоси
Стільки має сил
Скільки його питали
Україну не даси
Чисте повітря, що дихав
Колосся, що грунт застела
Мали ми це не за мрію, бо простягалось з села до села
Хвилі, що я не відчую
Це сон, якого нема
Посмішка та щирі очі
Закінчиться коли зима
Та коли вже закінчаться постріли по душам?
Коли зрозуміють, що нам це не байдуже?
Триматися треба, у дзеркало дивлюся
Та весно скоріше ці морози поруш
Чути в полі сміх
Квіти на весні
Солов'їний спів
Як безкраї ці лани
Чути голоси
Стільки має сил
Скільки його питали
Україну не даси
Чути в полі сміх
Квіти на весні
Солов'їний спів
Як безкраї ці лани
Чути голоси
Стільки має сил
Скільки його питали
Україну не даси
