Хто так тихо прийшов, невідомий,
Оповитий серпанком утоми,
Коли місто мовчало ночами,
Коли місто мовчало ночами?
Зашептали розлогі світання,
І шептала, пливла до світання
Зачарована хвиля гілля,
Зачарована хвиля гілля.
А, як блиснули промені сонця,
Чи не бачили шиби віконця,
За хвилину любові й болі,
За хвилину любові і болі.
Хто так тихо прийшов, невідомий,
Оповитий серпанком утоми,
Коли місто мовчало ночами,
Коли місто мовчало ночами?
Слова: Василь Чумак
