ЗНОВ

Більше не шукаю себе в очках близьких - розуміння нуль Вітер розчарування стих Знов у вирій нових днів я пірну Вже давно забуті паролі Стерті номера телефонів Вдаємо що ми не знайомі Вдаємо що знаємо хто ми Ледве чутно дихання наше Ще живі тільки очі сірі Після себе ти що віддаш їм Коли змиє неначе хвилею Настав час все усім пробачить Настав час вже згадать про себе Добрі справи ніхто не бачить Все хороше лиш ледве ледве Знов пускаю до себе близько Знов забуду як буде далі Знову тане и дуже слизько Знов втрачаємо все що мали Знову очі яки забудь Кожну ніч не дають покою У карманах зігрію руки Навкруги тепер тільки холод Знов пускаю до себе близько Знов забуду як буде далі Знову тане и дуже слизько Знов втрачаємо все що мали Знову очі яки забудь Кожну ніч не дають покою У карманах зігрію руки Навкруги тепер тільки холод Жалять до крові Ніби все горить Всі твої слова ножами Більше не болить Десь за купою снів Все хороше я сховаю Кожен чортів рік Через серця крик На душі поріг Нові почуття пускаю Більше нема сил Як би не хотів Та на сім замків Душу закриваю Ще живий тільки очі сірі Ще чекаю своє цунамі Після себе сліди залишу Що холодна зима сховає Э можливість усе забути Під вагою століть зарити Тільки як то нам далі бути Якщо нікому рук зігріти Знов пускаю до себе близько Знов забуду як буде далі Знову тане и дуже слизько Знов втрачаємо все що мали Знову очі яки забудь Кожну ніч не дають покою У карманах зігрію руки Навкруги тепер тільки холод Знов пускаю до себе близько Знов забуду як буде далі Знову тане и дуже слизько Знов втрачаємо все що мали Знову очі яки забудь Кожну ніч не дають покою У карманах зігрію руки Навкруги тепер тільки холод