Стежка

Вже немає хати, що колись тут була І не бачу рідних я навколо стола І немає стежки, що колись мене вела Замело дорогу, вона в пам'яті жива Вже немає хати, що колись тут була І не бачу рідних я навколо стола І немає стежки, що колись мене вела Замело дорогу, вона в пам'яті жива Новий день (новий день) залиє сірі краски Які знов (які знов) придумаєш відмазки? Скільки ще (скільки ще) пропустиш ти підказки? Це твій шлях, тут перемоги і поразки У берегів холодні вуста Але тут у людей гарячі серця Мій оберіг - моя Земля Мов рідна мати оберіга (сина) І прострілена спина, хоч дорога нелегка та сили нема Вона волю на герби пришила Знай, ті сам собі країна Вже немає хати, що колись тут була І не бачу рідних я навколо стола І немає стежки, що колись мене вела Замело дорогу, вона в пам'яті жива Вже немає хати, що колись тут була І не бачу рідних я навколо стола І немає стежки, що колись мене вела Замело дорогу, вона в пам'яті жива Не кажи свої сповіді, палками писані по воді З води береться все на землі З неї ми вийшли й підем туди Не кажи свої сповіді, палками писані по воді Поки бачиш рідних сліди, вони в пам'яті живі Вже немає хати, що колись тут була І не бачу рідних я навколо стола І немає стежки, що колись мене вела Замело дорогу, вона в пам'яті жива Вже немає хати, що колись тут була І не бачу рідних я навколо стола І немає стежки, що колись мене вела Замело дорогу, вона в пам'яті жива