Метелики

Метелики із живота летять Щоб покинуть нас Ми більше нікому, нічого зовсім не винні Цунамі затопить шалені наші серця Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів Я пам'ятаю день, як ти пішла від мене Як ти закрила двері Як він тебе попросив Я пам'ятаю день як він пішов від тебе Як ти палала в небі, я не вірив тобі Метелики із живота летять Щоб залишить нас Ми більше нікому, нічого зовсім не винні Цунамі затопить шалені наші серця Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів А Там на балконі дим Він з Martini запустив На вушках його казки в які повірила ти Не переглянуте кіно Вже ніч давним давно Вже свічки догоріли, а їм все одно Але, але він там, за високими горами За дикими полями насправді живе Задурманив і в туман На вустах його обман Всі повідомлення твої Я не читаю не пиши Метелики із живота летять Щоб залишить нас Ми більше нікому, нічого зовсім не винні Цунамі затопить шалені наші серця Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів Я вирину... Я вирину Ми більше нікому, нічого зовсім не винні Я вирину... Я вирину Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів