Мені казали "прівєт", мені казали "здравствуй"
І "давай до свіданія" казали мені
І все б це було нормально, все б це було нестрашно
Якби це було у Пітєрі або у Москві
Але такими словами мене стрічає столиця
Жовто-блакитної країни, що чекає на транш
Вона чомусь не розуміє моєї мови
Коли я кажу привіт, мене питають: "Ти со Львова?"
Ні, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Ні, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України
Так, я з України
І на стіні колгоспник каже: "Все пучком"
І кожен день розпочинається кіном
І сорочина біла, і мова солов'їна
На усіх каналах: "Добрий вєчєр, Україна" (Україна)
І як тут бути, на що чекати?
Одна земля — і Донбас, і Карпати
Але не чує мене країна
Моя мова просто класна, а не солов'їна
Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України
Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
