Крик матерів, наче кинджал
Впивається в серце холодний метал
Нова реальність, неначе фрактал
Вниз по спіралі в пекельний астрал
Більшість із нас забули давно
Хто ми такі, куди ми йдемо
Та зараз не час, щоб було все одно
Бо що ми посіємо - те й пожнемо
Серед вогню і стріл
Серед древніх снів
Голос прогримів
Та через власний гнів
Знов я не зумів
Розібрати слів
Закам'янілий страх
Сльози на очах
Градом по щоках
І крил потужний змах
Розвіває прах
Десь на небесах
Туга і ненависть - новий канон
Кожна секунда, немов марафон
Нова реальність - задушливий сон
Де замість повітря вдихаєш бетон
Скільки стежок, скільки доріг
Позасипав закривавлений сніг
Люті вітри нас збивають із ніг
Рідна земля наш останній нічліг
Серед вогню і стріл
Серед древніх снів
Голос прогримів
Та через власний гнів
Знов я не зумів
Розібрати слів
Закам'янілий страх
Сльози на очах
Градом по щоках
І крил потужний змах
Розвіває прах
Десь на небесах
