Lyrics

Школа, бійка, недопиті пляшки Нас покликали на вулицю чужі старшаки Оточили, чую мат, чую сміх А нас двоє, і нам пофіг на всіх Серце стукає і ледь не втече Та я відчуваю твоє братнє плече І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так Як учив ти запальничку мій стискає кулак Як ми бились і стояли тоді Я життя б своє довірив тобі А ті суки тільки кодлом, за наказом когось Зрозуміли це тоді, коли усе почалось Та не даром полірували турнік У крові, але веселі, молоді та дурні Без вини, Боже, ти нас не вини Ми стояли, а лежали вони Прикривай, прикривай мене! Най удар цей мене мине! Бо ти брат назавжди мені Не по крові, а по війні! Не по роду, а по душі Не як сонце, а як дощі Відчував я твоє плече З ним і в пеклі не так пече! Лютий, кулі, недопиті пляшки Нас покликали в окопи чужі старшаки Оточили, чую мат, чую сміх А нас двоє, і нам пофіг на всіх Серце стукає і ледь не втече Та я відчуваю твоє братнє плече І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так Як учив ти рукоятку мій стискає кулак Як ми бились і стояли тоді Так і зараз я життя своє довірив тобі А ті суки тільки кодлом, за наказом когось Зрозуміли це тоді, коли усе почалось Знову школа, брате, тільки життя І душа моя й твоя на шмаття За своє, Боже, ти нас не вини Будемо стояти, а лежати вони Прикривай, прикривай мене! Най снаряд цей мене мине! Бо ти брат назавжди мені Не по крові, а по війні! Не по роду, а по душі Не як сонце, а як дощі Відчував я твоє плече З ним і в пеклі не так пече! Прикривай, прикривай мене! Най снаряд цей мене мине! Бо ти брат назавжди мені Не по крові, а по війні! Не по роду, а по душі Не як сонце, а як дощі Відчував я твоє плече З ним і в пеклі не так пече!
Writer(s): Carlo Ferrario, Llouis Llouis, артем лоiк Lyrics powered by www.musixmatch.com
instagramSharePathic_arrow_out