Слово, моя ти єдиная зброє
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем для катів
А ми б за мову і слово тут своє життя віддали
Нам або запах свободи, або знову у кайдани
Ми — діти, що росли на Революціях Майдану
Тепер дійдем до кінця ніби євреї до Йордану!
Питання мови не на часі? Ну тоді втікай як блазень
Мені навіть не розказуй з методички свої фрази!
Мова моя як в'язень, морять голодом і газом
Кожен раз робили все, щоб з нею ми були не разом
В лютому й навесні, у підвалах тісних
Ми співали пісні солов'їні!
В лютому й навесні, у підвалах тісних
Мріяв я прокидатись у вільній країні!
Слово, моя ти єдиная зброє
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем для катів
Всі перевзулися, мов на вході до спортзалу!
Та краще так, аніж залишити все як було
До хліба — сіль, до солі — рани, та не всі ще знали
Велику ціну, щоб загнати орків до берлог
Цього б ніколи не було та уявити складно!
Те, що плекали предки, розтоптав їх черевик
А ми дивились мовчки, потім сказали ладно
А замість мови нам поклали кулю під язик
Хіба не ясно, що це ми впустили цього пса!?
На парах кажуть, ніби Стус у всьому винен сам
Кого ти вчиш, пацан! Яким Героям Слава?
І мова в нас була... Чому ж постійно воскресала?
Існують речі, що не втримає жоден замок!
Забрати слово — це не значить, що народ замовк
Зараз говорять кулі та найголовніше згодом
Ми промовимо разом мовою з відкритим кодом!
