Жаль тільки так
Одна з сотні драм
Із долоні кулак
За що це все нам?
Ми ідем
Так, ще юні, хоча
Биті вітром і вогнем
Та плечем до плеча
Узявшись за зброю
До бою
Валькірія й воїн
Ідуть
Щоб більше ніколи
Закохані пари
Навіть не знали
Як замість обручок
Вдягати броню
Любий спинись
Обійму ще хоч раз
Не думай колись
Люби поки є час
Все змиє дощем
Шепчу тобі серед снів
Так сильно іще
Ніхто не любив
Узявшись за зброю
До бою
Валькірія й воїн
Ідуть
Щоб більше ніколи
Закохані пари
Навіть не знали
Як замість обручок
Вдягати броню
