Страшно дуже
Що поряд
Не відчуваю
Жаль надто
Що почуття
Не сховаю
Прикро надміру
Що несказанне
Лишиться на вустах
Як бачиш
Кохання та війна
Породжують страх
А я лише хочу такого простого
Звичного, людського
Часто чую
Твій сміх уві снах
Ніби знак
Невже лишень причулося?
Аби не призабулося
Аби ж іще торкалися
Хтозна, може
Ще десь і щастя
Завалялося
Страшно дуже
Бо навкруги
Небезпека
Жаль надто
Що ти
Десь далеко
Боляче надміру
І від цього
Вже їде дах
Шкода, що
Кохання та війна
Породжують страх
А я лише хочу такого простого
Звичного, людського
Часто чую
Твій сміх уві снах
Ніби знак
Невже лишень причулося?
Аби не призабулося
Аби ж іще торкалися
Хтозна, може
Ще десь і щастя
Завалялося
А я лише хочу такого простого
Звичного, людського
Часто чую
Твій сміх уві снах
Ніби знак
Невже лишень причулося?
Аби не призабулося
Аби ж іще торкалися
Хтозна, може
Ще десь і щастя
Завалялося
